Освітня система України має 9 значних недоліків, що впливають, а деякі навіть зумовлюють розвиток недоброчесності. Про це йшлося 27 березня під час презентації звіту «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017», що підготувала Організація економічного співробітництва та розвитку.«Більшість цих недоліків засновані на недосконалості, зарегульованості українського законодавства та деяких нормативних актів Уряду. Частина, наприклад, – нерівний доступ до шкільної освіти, що спричинений чергами у дитсадки, або репетиторство, – це феномени, які потребують втручання органів влади. У своєму звіті ми не критикуємо, а вказуємо на проблеми та чинники, що їх викликають, щоб МОН та місцевим органам було легше їх вирішити», – зазначив директор департаменту освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер.

Отже, у документі виокремлено такі недоліки:

Дошкільна освіта:
•нерівний доступ до дошкільної освіти, що спричинений чергами у дитячі садки.

Загальна середня освіта:
•нерівний доступ до шкільної освіти;
•неналежне визнання навчальних досягнень;
•приватні додаткові заняття вчителів;
•неналежне використання батьківських внесків;
•корумпований вплив на закупівлю підручників.

Вища освіта:
•корумпований доступ до вищої освіти (магістерські програми);
•неналежне визнання навчальних досягнень студентів;
•академічна недоброчесність.

Збір матеріалів для дослідження проходив у жовтні-листопаді 2015 року. У 2016 році команда дослідників аналізувала матеріали та проводила консультації щодо можливих шляхів вирішення зазначених недоліків системи.

«Від імені ОЕСР мушу сказати вам, пані міністр, що ми вражені зусиллями, які ви зараз докладаєте для розв’язання цих проблем та підвищення якості освіти для кращого майбутнього», – додав Андреас Шляйхер.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич представила заходи, що вже здійснені МОН для подолання зазначених у звіті недоліків.

«На сьогодні черга у садки становить 78 тис. 468 осіб. У зв’язку з тим, що в Україні відбувається процес фінансової децентралізації, в органів місцевого самоврядування з’являється більше можливостей розвитку мережі ДНЗ та її підтримки в належній якості. Так, за 2016 рік створено 26,5 тис. місць у дитсадках. Тобто, якщо ми продовжимо тенденцію до збільшення кількості місць, – за 3 роки зможемо повністю вирішити питання черги», – прокоментувала Лілія Гриневич проблему нерівного доступу до дошкільної освіти.

Вона також розповіла про затвердження нових санітарних норм для ДНЗ, які лібералізують умови створення садочків та проект Закону, що дасть можливість створювати «корпоративні дитсадки». Разом ці рішення мають стимулювати подальше створення нових місць у дитсадках.

Позбутися необхідності у репетиторстві, на думку Лілії Гриневич, допоможуть 2 структурні зміни: створення старшої трирічної профільної школи та підвищення соціального статусу вчителя.

«У 2016 році було підвищено заробітну плату педагогам в середньому на 50 %, МОН працює над дебюрократизацією школи, щоб вивільнити час вчителів для роботи з учнями, а не на виконання різноманітної бюрократичної звітності, яку від них вимагають у великій кількості», – повідомила міністр.

Унормувати питання непрозорого використання батьківських внесків має Закон «Про освіту», що прийнятий ВРУ в першому читанні. Документ містить вимогу публікувати усі видатки закладу, а також фінансові надходження з місцевого/державного бюджетів та від батьків. Таким чином, громади зможуть контролювати цільове використання коштів, які надходять до школи.

Триває робота і над процедурою відбору підручників, зокрема, йдеться про оновлення функцій репозитарію підручників, де вчителі обирають найкращі книги для публікації за державний кошт – усі підручники, що отримають понад 20 тис. голосів, друкуватимуться за бюджетні гроші. Також більше уваги приділяється критеріям оцінювання підручників, робота над оновленим варіантом яких зараз триває у МОН.

«Завдяки прозорій закупівлі підручників для 8-х класів нам вдалося зекономити кошти на друк Хрестоматії сучасних українських письменників для початкової школи у 2-х томах – 1-2 та 3-4 класи – накладом 640 тис.», – додала Гриневич.

Забезпечення якості вищої освіти – один із головних пріоритетів МОН до 2020 року. У 2016 році було пропілотовано вступ на магістерську програму «Право» на основі тестування ЗНО. В цьому навчальному році вступ за цією технологією на всі магістерські програми з «Права» відбуватиметься через процедуру незалежного тестування.

Триває процес створення репозитарію академічних текстів. Завдяки цьому інструменту буде значно більше можливостей перевіряти роботи на наявність плагіату.

З метою створення внутрішньої системи якості освіти до кінця 2017 року планується завершити розробку 120 проектів стандартів рівня бакалавр, 80 – магістр, 50 – доктор філософії. Міністерство надаватиме закладам вищої освіти методичну підтримку в створенні системи внутрішнього забезпечення якості.