Главная » 2009 » Листопад » 6 » Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2009-2010 навчальному році
Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти. Зміст предметів художньо-естетичного циклу розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Через предмети художньо-естетичного циклу активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня. Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні. З метою поліпшення якості художньо-естетичної освіти 31 березня 2009 року в Міністерстві освіти і науки України за ініціативи Міністра освіти і науки Івана Вакарчука відбулася Всеукраїнська нарада "Сучасна художньо-естетична освіта: реалії та перспективи". У цій нараді взяли участь понад 200 учасників: вчителі, методисти, представники дошкільних, позашкільних, вищих навчальних закладів, науковці зі всіх регіонів держави. На основі громадського обговорення проблем, які піднімалися на нараді, розроблено План дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки. Ознайомитися з ним можна на сайті міністерства www.mon.gov.ua. Художня культура. 9 клас Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі є упровадження з 2009/2010 навчального року вивчення художньої культури в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів. В методичних рекомендаціях минулих років, а також у листі МОН від 05.11.07 № 1/9-670 приверталась увага до своєчасної підготовки вчителів до навчання цього курсу. Зокрема, наголошувалось на активізації роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо курсової перепідготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва до навчання художньої культури. Також листом МОН від 27.01.09 №1/9-55 місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників на 2009/10 навчальний рік передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва, зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета. До відома бажаючих оволодіти спеціальністю «педагог-менеджер художньої культури» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»: на факультеті історії та теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв відкрито спеціалізацію «педагогіка художньої культури». Навчання проводиться у денній, заочній та екстернатній формах терміном 4 роки. Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури. Основними завданнями курсу в школі є: - збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей; - опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти; - розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу. - виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн. У 2009-2010 навчальному році реалізація змісту предмета «Художня культура» в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладах буде здійснюватися за програмою «Художня культура. 9-11 класи» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), що наявна у збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (вид. «Перун», 2005 р.). У збірнику також подане орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу. Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її. Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні: - метод розповіді та бесіди; - метод наочності; - ігровий метод; - метод порівняння і зіставлення; - метод узагальнення та спеціальні: - метод художньо-педагогічної драматургії; - метод драматизації; - метод «зруйнування»; - метод «емоційного заряду»; - метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу. Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогічних університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолокова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.). Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку. У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є основою художньої культури. Зміст програми курсу включає два основні розділи: «Мистецтво в просторі культури» і «Основи художньої культури». Узагальненню мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, присвячено розділ «Мистецтво в просторі культури» (І семестр). Тематична будова розділу передбачає аналіз основних видів мистецтва – візуального (образотворчого), музичного, театрального та екранного і особливостей їх художньо-образної мови. Узагальнює зміст І розділу заключна тема семестру «Поліхудожній образ світу». Практична діяльність учнів під час вивчення художньої культури в 9 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними, проте відповідними до особливостей певного виду мистецтва, що розглядається під час вивчення тої чи іншої теми. Так, засвоєння учнями теми «Види і мова мистецтв» може бути закріплене створенням різноманітних кросвордів за змістом даної теми. Під час вивчення теми «Візуальні мистецтва» учні можуть створювати графічні, живописні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд. Зміст теми «Жанрова палітра музичного мистецтва» спонукає, передусім, до інтерпретації прослуханих музичних творів, визначення особливостей їх образного змісту, жанру і форми, а також до підготовки музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо. Тема «Театр як синтез мистецтв» передбачає практичну діяльність у вигляді відвідування театральних вистав, створення театральних масок, ляльок, підготовки рекламних афіш, шоу-презентацій, а в контексті вивчення теми «Екранні мистецтва» учні переглядатимуть кінофільми, телепередачі з наступним їх обговоренням, створюватимуть ілюстрації до мальованих мультфільмів тощо. Логічним практичним завданням щодо узагальнюючої теми І семестру «Поліхудожній образ світу» може бути підготовка і проведення диспуту «Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?». Пропедевтична культурологічна спрямованість розділу «Основи художньої культури» (ІІ семестр) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури та підготувати до опанування в 10-11 класах української та зарубіжної художніх культур в усій їх багатоманітності та взаємопроникненні. Допоміжну роль у цьому процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів: діалог культур, духовна культура, масова культура, полікультурний. Увага учнів також має спрямовуватися на періодизацію розвитку художньої культури із одночасним засвоєнням та усвідомленням понять стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця. Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. У процесі вивчення І теми ІІ семестру «Художня культура як духовне явище» увагу учнів слід спрямувати на взаємодію та взаємопроникнення народної і професійної, світської та духовної культури й акцентувати проблему збереження національної культурної спадщини. Основою змісту наступної теми «Художня культура і світ людини» є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини в цінностях художньої культури. Також у контексті теми художня культура постає як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями реалістичної або абстрактної композиції, а також підготовки та проведення дискусії на тему: «Культура в людині, людина в культурі». Упродовж вивчення теми «Художні напрями та стилі», якій відведено 6 годин навчального часу, учні засвоюють поняття стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця. Учні мають навчитися аналізувати, розпізнавати й порівнювати найвідоміші пам’ятки архітектури, музики й живопису різних художніх напрямів, - від античності до мистецтва ХХ-ХХІ століть. На практиці знання щодо стильових особливостей мистецтва можуть бути закріплені шляхом створення графічних та живописних композицій у різних художніх стилях і техніках, порівняння живописних і музичних творів певного стилю, складання словника (таблиці) основних художніх напрямів і стилів. Після представлення характерних особливостей та етапів розвитку художніх стилів і напрямів логічним і своєчасним кроком є вивчення теми «Художня культура і середовище», що зосереджена на формах збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Також у контексті теми увага приділена дизайну та рекламі як складовим художньої культури і ролі засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Цікавими для учнів формами закріплення змісту навчального матеріалу можуть бути віртуальна комп’ютерна подорож художніми музеями світу та створення проекту реклами промислового виробу для школи (обладнання, меблів, форми тощо). Зміст теми «Художня культура рідного краю», вивченню якої відводиться 3 години навчального часу, особливий концентруванням навчально-пізнавальної та практичної діяльності учнів на пам’ятках культури і мистецтва рідного краю. З огляду на особливості культурно-мистецького життя кожного конкретного регіону та можливі способи ознайомлення з ним учнів, шляхи вивчення теми можуть бути різними. Тобто, вчитель може спрямувати діяльність учнів у більш практичний чи більш теоретичний бік. Зокрема, учням пропонується відвідування музеїв (краєзнавчих, художніх, меморіальних) та інших закладів культури, складання карти туристичного маршруту «Пам’ятки художньої культури рідного краю», виконання композиції «Вулиця, якою я йду до школи». Формами практичної роботи також можуть бути запис і виконання народних пісень, поширених у регіоні, та створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій. |
Категория: Різне | Просмотров: 5464 | Добавил: olga_salamaha | Рейтинг: 2.5/8 |
Всего комментариев: 0