Хочеться відкрити деяку, незрозумілу для людини з нормальною психікою, чудакуватість художника Ван Гога, який був закоханий у природу свого краю.
На думку  вчених, жовтою палітрою Ван Гог зобов`язаний його епілепсії. З 1890 року він лікувався від її по рецептах доктора Поля-Фердинанда Гаше й відповідно до них пив дигіталіс. Це ліки тоді були дуже популярно як засіб проти падучої. Але хронічне отруєння дигіталісом може в ряді випадків зробити світ для хворого жовтим, і, зокрема, він бачив жовті кола навколо зірок - точнісінько такі, які ми бачимо на знаменитій картині Ван Гога 'Зоряна ніч'.
До цього часу не дає спокою астрономам те, як, наприклад, на картині 'Дорога з кипарисами й зірками' зобразив Вінсент тонкий місячний серп. Таким він був 20 квітня 1890 року близько 19 годин, а в лівій частині картини зображені ще два зіркоподібних об`єкти. Саме так розташовувалися в той час планети Венера й Меркурій. Точніше, не зовсім так: Ван Гог чомусь намалював ці планети дзеркально відображеними, але не 'перевернув сам Місяць. Виявляється, цей випадок з переверненим небом у Ван Гога не єдиний.
На знаменитій його картині 'Зоряна ніч" у центрі зображена загадкова зоряна спіраль. Вона дуже схожа на виконану в ХIХ столітті замальовку галактики 'Вир у Гончих Псах. Ця замальовка неодноразово публікувалася, і Ван Гог міг неї побачити в книзі Камиля Фламмариона 'Зірки'. Але й вона відбита дзеркально відображеної. І на картині 'Зоряна ніч на Рейні ківш Великої Ведме теж повернуть в іншу сторону... Навряд чи нам удасться довідатися, що все це значило для Ван Гога.
Незвичними властивостями картин Ван Гога останнім часом зацікавилися й англійські біологи. Вони виявили, що 'Соняшники" Ван Гога залучають лабораторних бджіл більше, ніж інші картини, у тому числі 'Ваза із квітами Поля Гогена. І це секрет, який можливо ніколи і ніхто не розгадає.