У натюрмортах зображуються дари природи (плоди, квіти, риба, дичина), а також речі, зроблені руками людини (столове начиння, вази, годинники й т.д.). Іноді неживі предмети, що знахдяться поряд із живими істотами – комахами, птахами, тваринами й людьми.
Натюрморти, включені в сюжетні композиції, зустрічаються вже в живописі Древнього світу (настінні розписи в Помпеї). Зберігся переказ про те, що давньогрецький художник Зевксис настільки мистецьки зобразив виноград, що птахи прийняли його за дійсний і стали клювати. Як самостійний жанр натюрморт склався в 17 ст.. і тоді ж пережив свій яскравий розквіт у творчості
голландських, фламандських й іспанських майстрів.
У Голландії існувало кілька різновидів натюрморту. «Сніданки» й «десерти» художники писали так, що здавалася, начебто людина десь поруч і зараз повернеться. На столі димиться трубка, зім’ята серветка, не допите вино в келиху, надрізаний лимон, надламаний хліб (П. Клас, В. Хеда, В. Калф). Популярні були також зображення кухонного начиння, ваз із квітами й, нарешті «Vanitas» («суєта суєт»), натюрморти на тему тлінності життя і її короткочасних радостей, що призивали пам’ятати про духовні цінності й подбати про порятунок душі. Улюблені атрибути «Vanitas» – череп і годинники (Ю. ван Стрек. «Суєта суне»). Для голландських натюрмортів, як і взагалі для натюрморту 17 в., характерна присутність схованого філософського підтексту, складна християнська або любовна символіка (лимон був символом помірності, пес – вірності й т.д.) Разом з тим художники з любов’ю відтворювали в натюрмортах різноманіття світу (переливи шовків й оксамиту, важкі килимові скатертини, мерехтіння срібла, соковиті ягоди й шляхетне вино). Композиція натюрмортів проста й стійка, підпорядкована діагоналі або формі піраміди. У ній завжди виділений головний «герой», наприклад келих, глечик. Майстри тонко вибудовують взаємини між предметами, протиставляючи або, навпаки, зіставляючи їхні кольори, форму, фактуру поверхні. Ретельно виписані дрібні деталі. Невеликі по формату ці картини розраховані на пильне розглядання, довге споглядання й розуміння їх прихованого змісту.
|