Якщо проаналізувати слово «натюрморт», вибране для позначення цього жанру, то побачимо, що цікавило наших предків. «Натюрморт» в перекладі з французького означає «мертва природа». «Мертву природу» і малювали російські художники в XVIII столітті. Найбільшою популярністю користувалися «обманки» - картинки, які створювали ілюзію прикріпленого до стіни листа паперу, вбитого цвяха і т.д.
Одна з причин зневаги до натюрморта полягає в тому, що професійний живопис з’явився в Росії тільки в XVIII столітті. До цього часу період розквіту жанру натюрморта вже пройшов. Шанобливе відношення до нього збереглося в англійському і голландському варіантах назви. Замість слова «натюрморт» англійці використовують словосполучення «Still life» (спокійне життя), а голландці - «Stilleven» (життя, що зупинилося або замерзла).
Про велику популярність квіткового натюрморта в Голландії свідчить безліч робіт, що збереглися з тієї пори, які захоплюють нас і сьогодні. Картини старих майстрів хороші не тільки умілою побудовою композиції або дивовижною здатністю художників бачити і передавати на полотні самі незначні деталі. Кожне полотно містить безліч «оживляючих» подробиць - по шкірці плодів повзають комахи, листя рослин проїдене гусеницями, на гусінь полюють жаби, - але головне в іншому: картини просочені особливим духом, об’єднані якійсь ідеєю, яка і створює відчуття абсолютної гармонії. І хто б що не казав, а гармонійно створений натюрморт позитивно впливає на наші емоції.