Натюрмортне зображення світу речей з'явилося в мистецтві дуже давно. Натюрмортом ( від французького nature morte – буквально " мертва природа " ) називають зображення неживих речей, зібраних єдину композиційну групу. Натюрморт може мати як самостійне значення, так і бути частиною композиції жанрової картини або портрета.
Натюрмортні зображення з'явились в мистецтві дуже давно. На давньогрецьких і римських мозаїках, фресках і вазах, ми бачимо натюрморти з яскраво вираженим сюжетом. Художники Давньої Греції та Італії обирають музичні, військові і побутові сюжети натюрмортів. Значно пізніше з'являється натюрморт в Китаї, але вже в VII столітті нашої ери, в епоху феодального панування, художник Бян Луань своїм " живописом квітів " затверджує натюрморт як жанр.
Натюрмортний живопис досягає великих успіхів в творчості художників Сходу.
В Європі натюрморт зустрічається вперше у нідерландських мініатюрах і побутових картинах Яна Ван – Ейка, в картинах і гравюрах Альбрехта Дюрера.