Засоби виразності декоративного мистецтва найбільш вдало можна
пояснити на неперевершених творах М. Ешера. Справа в тому,
що в основу його творчості закладені ідеї, які за
своєю суттю мають глибоко математичний характер. Ці ідеї —
принципи симетрії. Можливо тому, так мало мистецтвознавчої
критики про творчість цього видатного художника.
Роботи М. Ешера безперечно вимагають додаткових по-
яснень. Все ж, і перш за все — його графічні твори мають
естетичне значення і потребують належної художньо-критич-
ної оцінки.
Роботи Ешера мають характер досліджень. Користуючись
засобами технічної майстерності, досконало опанувавши такі
графічні техніки, як мецотинто, дереворит, лінорит, літогра-
фію, апелював до постановки інтелектуальної проблемної си-
туації (задачі) розв’язання якої в умовах розміщення об’єкту
зображання (наприклад, архітектурної споруди) в реальному
просторі було б неможливим. На площині аркуша паперу все
виглядає правдоподібним завдяки ілюзії, що виникає внаслідок
закономірного розташування автором домінуючих структур-
них елементів. Такі категорії, як праве і ліве, близько і далеко,
верх і низ; співвідношення між лініями, крапками, площинами
тощо в роботах Ешера є нестійкими і можуть міняти оптичні
орієнтири в процесі сприйняття.
Для Ешера малювати — означало заперечувати або спростовувати
 закономірності розміщення трьохмірних об’єктів на
площині. Він організовує структуру композиції у відповідності
до ним продуманої заздалегідь математичної схеми. На відміну
від геометричних структур В.Вазарелі, М.Ешер використовує
цілком реальні і конкретні мотиви — птахів, риб, ящірок, лю-
дей та інше.
Саме неймовірно вдале поєднання стилізованих елементів природних
форм робить його твори неперевершеними.