Декоративний розпис є одним із поширених видів народного мистецтва, що здавна існують та розвиваються в Україні.
Споконвіку ним прикрашали житла, меблі, посуд, тканину. Яскравою сторінкою декоративний розпис увійшов в історію
культури українського народу. Центром його виникнення є с.Петриківка, Дніпропетровської області. Із покоління в
покоління передавали основи декоративного оздоблення сільського
інтер'єру та екстер'єр господарських і побутових речей, зберігаючи місцеву особливість розпису.
Спочатку для настінного розпису використовували крейду, сажу, кольорову глину, саморобні рослинні фарби. Фарби
розводили жовтком яйця, молоком, вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситняка,
а деякі деталі, дрібні елементи композиції вимальовували тоненьким пензликом з котячої шерсті, а грона калини
– пальцем. Характерною рисою петриківського розпису є використання рослинно-квіткового орнаменту, який
відзначався легкістю та виразністю композиції.
Талановитими майстрами петриківського розпису є Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко.
Все своє життя вони присвятили збереженню та розвитку його традиційних рис.Типовим для робіт є врівноваженість
композиції.
Композиція – це розміщення і співвідношення елементів у певному порядку. Це досить динамічний і цікавий орнамент.
Розпис "бігунця" починають з ажурного листя, розташовуючи листочки на однаковій відстані один від одного. Існують
композиції, які нагадують гірлянду, спіраль, кущик, трикутник, чотирикутник, вісімку.
Велике значення у створенні композиції має підбір кольорів. Поєднання таких кольорів, як червоний, жовтий,
коричневий надають орнаменту святкового настрою.
Геометричний орнамент створюється ритмічним повторенням ліній, зигзагів, хвиль, ромбів та інших простих фігур.
Незважаючи на це геометричні візерунки бувають дуже привабливі. Ви переконаєтесь у цьому,
коли ближче ознайомитесь із зразками народного декоративного мистецтва: рушниками, шкатулками, коробочками.
Предмет квадратної форми можна прикрасити і одним якимось рослинним мотивом. Прадавні українці вважали паросток
символом відродження життя, коріння – зв’язок із землею, предками; квітку – краси і кохання; гроно винограду –
достатку. Листя символізувало силу і витримку.
|
