Народився великий педагог у місті Крюкові. Його батько якийсь час був церковним старостою. Антон соромився свого низького росту та короткозорості. Йому не щастило в коханні. А йому так хотілось любити.  Мабуть, саме тому, він всю свою любов віддав дітям. Він був переконаний, що можна виховати щасливу людину через працю та творчість. Антон Макаренко об’єднав важких підлітків навколо захопливої гри у відповідальне доросле життя. У них була найкраща ферма і прибуткові поля, згодом вони випускали перші у країні фотоапарати, мали великий оркестр, театр і творчі майстерні. У них було  самоврядування і міцна дисципліна.Він вчився вірити в найкраще у кожній дитині, навіть у найзапеклішому правопорушникові, навіть із ризиком помилитися. І ця віра підносила його, і він почувався щасливим...